Молодий дід

Довго збирав раму і з певних причин відкладав написання важливого допису щодо @KaluznaAnn5117 , погроз та безпеки. Її сміливість, наполегливість, висвітлення подій з фронту і суспільно важливих тем не можуть лишатися поза увагою. Бажаючих зайнятися «особливим становищем» в окремих штурмових полках і тим, що відбувається з людиною всередині війська, коли проти неї не ворог, а власний командир, власна вертикаль і мовчання тих, хто мав би її захищати - мʼяко кажучи, небагато. Ще у вересні 2025 року Калюжна публічно порушила питання про масштабування штурмових підрозділів, надмірне поповнення окремих полків і можливі грубі методи примусу. Тобто задовго до того, як ця тема стала медійною. В липні 2026 року вийшло її велике розслідування про 225-й окремий штурмовий полк. Матеріал збирався близько пів року з різними перешкодами, погрозами і супутніми наслідками. Результатом стала чергова перевірка в всп і справа в дбр. Як на мене, просто формальність, але тут хочу помилятися і вірити, що розслідування все-таки ведеться належним чином. І тепер моя справа, де Аня зробила просто величезну роботу і доклада неймовірних зусиль: Приїхала на місце, фіксувала події, встановлювала «випадкових» людей, які перебували поруч із правоохоронцями. Потім вона відновлювала хронологію, перевіряла особи та зв’язки учасників і видала матеріал. Далі стежила за розвитком подій, була на судах і підтримувала тему, коли вона вже стала дуже незручною для дуже багатьох. Після її публікацій «сміливі» командири, захищаючи себе і, скажімо, честь попереднього гк нічого краще не придумали, як почати погрожувати і ображати. Наступну фразу сприймайте, як завгодно, але як же це низько і огидно, коли, прости Господи, «мужики» атакують жінку ще й в такий спосіб. Як гєроям України таке могло прийти в голови? Просто моральні виродки. Далі цікавіше.. стежать, підсилають тіпів, пробують залякувати. В деяких подіях я був свідком, бо не мало часу провів з нею, поки вона працювала над матеріалами. Особливо вражають «лідери» думок: Корчинський після розслідування публічно називав журналістів словами, які він, мабуть, начитався в Біблії, конкретно згадував Анну, питав, чому військова контррозвідка дозволяє їй збирати інформацію, фактично прирівнював до «потенційних шпигунів» і писав, що до відповідальності мають притягуватися «ворожі пропагандисти, які косять під українських журналістів». В скелі Киянин записав відео з образами на адресу журналісток (зокрема Калюжної) і фразами, у яких юристи вбачають приховані погрози. Ситуація дійшла до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, який окремо має розглянути питання тиску на журналістів. Потім великий штурмовик Татарін з 225 ошп, який фігурує в розслідуванні, під час того, як їхніх представників ловлять на підкиданні мені наркоти, вирішив рот відкрити і проявити відсутність свого інтелектуального рівня. Тут, звісно, не можна не віддати належне цьому окремому різновиду героїзму: Дорослі тіпи, частина з яких має доступ до зброї і певну владу, якою мають можливість реалізовувати злочинні дії, колективно демонструють всю міць своєї мужності перед жінками-журналістками: образити, залякати, натякнути на «відповідальність», оголосити ворогом держави. Очевидно, саме так тепер виглядає найскладніша штурмова операція. І тут у мене просте питання. Скільки ще і чого має статися, щоб правоохоронна система почала діяти не після скандалу, а до того, як людині реально завдадуть шкоди? Тим більше це не перший випадок. Питання до держави.. До @NPU_GOV_UA . До @dbr_gov_ua . До військово-політичного керівництва. Що має статися, щоб усі раптом прокинулися і почали розповідати, що «справа перебувала на контролі»?