lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper) header
lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper) profile picture

btc-maxi

Joined October 2014
Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)Photo by lonko_ripper 🇺🇦 (@lonko_ripper)
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
Putin spent $3.6 billion to build the Crimean bridge and personally drove a truck over it at its inaugural opening... and now it's gone.
208
890
69
6,573
505,323
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
You guys see what we are seeing??
104
278
53
2,580
181,591
Нова серія "Хімпром". То шо там Татаров? На майдані викрадав людей і всюди знов свій.
Єгор Буркін, відомий за прізвиськом Мексиканець, почав публікувати компромат на інших фігурантів справи "Карфаген". У відеозверненні він показав документи на автомобілі. За словами Буркіна, ці машини він передавав Андрію Осипову на прізвисько "Кримінал" та Олександру Ковальчуку. Потім Буркін оприлюднив запис особистої розмови з чоловіком на ім'я Паша. Як стверджується, цей Паша працював з Осиповим і генералом СБУ Сергієм Дукою, який вийшов під заставу в 65 млн грн. На записі співрозмовники обговорюють виготовлення фальшивих євро, голограми та постачання в Україну пластичної вибухівки C4. Разом з аудіо Буркін виклав частину криптогаманців, на які, за його твердженням, регулярно надходили платежі, а також інші матеріали й документи. Окремо він наголосив, що цей запис далеко не останній і решту матеріалів оприлюднить згодом. Якщо вірити його заяві, це лише початок великого зливу про учасників справи "Карфаген".
19
Do you remember when you joined X? I do! #MyXAnniversary
28
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
This video required this soundtrack (Samara region oil refinery infrastructure)
63
351
43
2,384
53,688
Ввечері напочитати
У The Insider вийшов чудовий і надзвичайно ґрунтовний матеріал «Putin’s “Doppelgängers”: The Insider gets inside the operations of the Kremlin's foreign disinformation network». Журналісти отримали доступ до зламаного листування, внутрішніх документів, протоколів нарад, методичок і звітів російської фабрики дезінформації, яка з 2022 року працює під безпосереднім керівництвом адміністрації президента РФ. Розслідування детально показує, хто саме організовує інформаційні операції проти України та західних держав, як виготовляють і поширюють фейки, хто фінансує та координує цю діяльність і яким чином російська пропаганда потрапляє до західних медіа та заяв американських і європейських політиків. Є конкретні приклади, внутрішні інструкції та прізвища виконавців. Раджу прочитати матеріал повністю, а нижче хочу детальніше зупинитися на найважливіших його частинах. У грудні 2023 року Джей Ді Венс, тоді ще сенатор, у подкасті Стіва Беннона використав такий аргумент проти допомоги Україні: «Хто ті люди, які уріжуть соціальне забезпечення американців, вкинуть наших бабусь і дідусів у злидні? Заради чого? Щоб один із міністрів Зеленського міг купити собі більшу яхту?» Приблизно за два тижні до цього історію про «яхту Зеленського», з посиланнями на нібито документи асоціації яхтових брокерів, опублікувала «Комсомольская правда». Англійською її поширив сайт фальшивих новин DC Weekly, заснований американцем Джоном Марком Дуганом, який мешкає в Росії. За описом The Insider, сюжет про яхти підхопили також сенатор Том Тілліс і конгресвумен Марджорі Тейлор Грін. Російська вигадка потрапила в аргументацію американських політиків, які виступали проти підтримки України. Матеріал не встановлює, звідки саме Венс її отримав, але показує, наскільки далеко може пройти потрібний Москві сюжет, коли його повторюють люди з доступом до великої аудиторії. Публікації про цю історію, включно з її спростуваннями, потрапили до папки «Добірка публікацій про роботу групи Doppelgänger» в офісі російського «Агентства соціального проєктування». Папку готували для адміністрації президента РФ, щоб звітувати про результати й обґрунтувати продовження фінансування. Це одна з головних деталей розслідування The Insider: західна політична дискусія фігурує у внутрішній документації російських підрядників як результат їхньої роботи. Саме включення публікації до звіту ще не доводить, що вони контролювали весь шлях її поширення. Але воно показує, які результати виконавці продавали своєму замовнику. Для американської аудиторії це була заява сенатора про витрачання грошей платників податків. Для російського агентства — матеріал у звітності перед Кремлем. Зв’язку сенатора з російськими кураторами це не встановлює. Політичної відповідальності за використання неперевірених звинувачень також не знімає. Та сама схема працювала з вигаданими покупками Олени Зеленської. Історію про Cartier у Нью-Йорку спочатку запустив маловідомий Instagram-акаунт, потім її підхопили російські пропагандисти й великі блогери, а згодом відео поширив британський політик Джордж Галловей. Раніше, у грудні 2022 року, анонімні акаунти розганяли твердження, що під час поїздки до Парижа Зеленська витратила на покупки 40 тисяч євро. Його поширив Макс Блюменталь, а Кендіс Оуенс написала у відповідь Володимиру Зеленському: «Ми не хочемо мати з вами жодних справ. Припиніть красти в наших людей, поки ваша дружина розкидається десятками тисяч доларів на шопінгу в Парижі. Огидно». У цій конструкції звинувачення в крадіжці вже подається як встановлений факт. Джерелом залишається непідтверджена історія, але для аудиторії її достовірність підміняється впізнаваністю людини, яка обурюється. Реакції на такі повідомлення також збирали для звітності російській адміністрації. Реальні корупційні скандали використовували як основу для додаткових вигадок. The Insider описує, як на тлі скандалів із закупівлями для української армії пов’язані з мережею видання поширювали неправдиві повідомлення про нерухомість Олексія Резнікова та його родини в Каннах, Дубаї й Мадриді. Розрахунок зрозумілий: людина вже знає про порушення в закупівлях і тому легше приймає наступне звинувачення, навіть якщо воно нічим не підтверджене. Справжня проблема використовується для надання правдоподібності вигаданій подробиці. Для України тут потрібна послідовність: розслідувати реальні зловживання й окремо спростовувати підробки. Існування корупції не підтверджує історію про конкретну яхту чи віллу. Викриття російського фейку не звільняє українського посадовця від перевірки його справжніх рішень. Змішування цих питань допомагає і російській пропаганді, і тим, хто хотів би прикривати власні порушення посиланнями на інформаційну війну. За документами, які вивчив The Insider, ініціатором проєкту був Сергій Кирієнко. Український напрям курував Олександр Харичев, західний — співробітниця президентської адміністрації Софія Захарова. Основним виконавцем стало «Агентство соціального проєктування» Іллі Гамбашидзе. У звіті для замовника він пояснював цінність своєї роботи так: «За два роки роботи [проєкт] фактично став єдиною можливістю природним чином, без явного тавра “російська пропаганда”, впливати на громадську думку в країнах реалізації». Твердження про «єдину можливість» слід читати як саморекламу підрядника. Натомість вимога приховувати російське походження повідомлень проходить через усе розслідування. Замовнику пропонували можливість говорити від імені французів, німців, українців, місцевих журналістів і громадських рухів. На одній із перших нарад, описаних у матеріалі з посиланням на документи ФБР, Кирієнко ставив завдання «створити ядерний психоз», вести «війну заради миру» й «усе перебільшувати». У цих формулюваннях уже визначені і потрібна емоційна реакція, і допустиме ставлення до фактів. До роботи залучили АНО «Діалог», структури Гамбашидзе, політичних технологів і людей із пригожинської фабрики тролів. Після розпаду медійних структур Пригожина проєкт Кирієнка, за описом видання, розширився. Підроблені сайти просували через рекламу, посилання в коментарях і акаунти, які видавали себе за місцевих користувачів. Державне керівництво цією мережею фігурує також в американських матеріалах: 4 вересня 2024 року Мін’юст США повідомив про операцію з вилучення 32 доменів, пов’язаних із Doppelgänger. В оприлюдненому повідомленні, яке посилається на матеріали ФБР, АСП, «Структура» та АНО «Діалог» названі виконавцями кампанії під керівництвом російської президентської адміністрації, зокрема Кирієнка. Серед її цілей американська сторона зазначила зменшення міжнародної підтримки України. Це дає додаткову основу для оцінки мережі як організованої державної операції з конкретними підрядниками, інфраструктурою та політичними завданнями. У внутрішніх документах АСП фальшиві матеріали називали «доповненою реальністю» або «спецповідомленням». При цьому існував і прямо названий «реєстр фейків», а також посібник із «прийомів створення фейків». Серед інструкцій: «Додавання потрібного елемента в кадр, який змінить зміст цього кадру», «Переозвучення за нашим сценарієм», використання хромакею та постановочних зйомок. Окремо пояснювалося: «Можна знімати в Росії — за допомогою реквізиту й деталей створюється середовище, схоже на Німеччину, Італію та Англію. Актори відпрацьовують написаний нами сценарій + за потреби доповнення цієї реальності засобами комп’ютерної графіки». Це опис виробництва матеріалів, які мають виглядати як документальні свідчення. Підробляють місце події, учасників, їхні слова й обставини. Глядачеві пропонують оцінювати відео як випадково зафіксований епізод, хоча його зміст заздалегідь визначений політичним замовленням. В одному із запропонованих сценаріїв планували вигадати зґвалтування 12-річної дівчинки українськими підлітками в Німеччині. Ролик мав містити твердження: «Влада заборонила згадувати цей випадок, але ми провели розслідування і за кілька днів його опублікуємо». Далі йшла виробнича вказівка: «В оформленні Zeit. […] Титр — скоро в газеті та на сайті zeit. 30, максимум 40 секунд». У цьому випадку матеріал показує запропонований задум, а не підтверджує його реалізацію. Але сам задум достатньо точно пояснює метод. Вигадується тяжкий злочин, відсутність повідомлень про нього пояснюється цензурою, а довіру до історії мають забезпечити назва й оформлення відомого видання. Людині одночасно дають привід ненавидіти українців, підозрювати власну владу та вважати, що журналісти вже все перевірили. Підроблений логотип виконує функцію доказу, якого насправді немає. У кампаніях проти українських біженців вигадували також їхні власні висловлювання. У Німеччині поширювали історії про українців, які нібито забирають місця в гуртожитках, створюють проблеми дитячим садкам або нападають на місцевих жителів. Під такими повідомленнями писали коментарі від імені українців, які мали підтвердити найгірші уявлення про них. В одному із записів співробітник АСП пропонував таку репліку: «Невелике зростання цін і тарифів — нормальна ціна за 10 мільйонів убитих вами українців у Другій світовій». І пояснював: «Ось таку дичину треба від укрорухів у Європі повигадувати. Нам дали приклади, під що можна підлаштовуватися й гнати треш від їхнього імені». Організатори створювали і звинувачення проти українців, і уявну відповідь українців, яка мала викликати ще більше обурення. Читачеві показували сконструйовану суперечку як справжній конфлікт між людьми. Для Італії пропонували історію про те, що заарештовані російські вілли передадуть українським біженцям, а їхнє утримання оплачуватимуть місцеві бюджети. Тут одразу поєднувалися кілька потрібних подразників: українці нібито отримують привілеї, санкції створюють додаткові витрати, а італійці мають за все платити. Окремо обговорювали оплату скетчу італійським блогерам про шкоду санкцій проти Росії. Коментар співробітника агентства: «Головне, щоб вони не спалили, від кого замовлення, — зараз думають, що від італійської політичної партії». Цей фрагмент показує, що справжнього замовника могли приховувати також від залучених виконавців. Для аудиторії матеріал мав виглядати як місцевий політичний контент. Для блогера — як робота на внутрішнього замовника. Для російського штабу — як спосіб просунути потрібну позицію без видимого російського походження. У тексті це описано як обговорення замовлення, що важливо відрізняти від доведеного виходу конкретного ролика. Ідеологічної послідовності від таких матеріалів не вимагали. В одній методичці до фотографії шведського консульства пропонували домалювати похоронні вінки й написати реакції від імені різних персонажів. «Француз-обиватель» мав обурюватися наслідками для вступу Швеції до НАТО. «Німець-лівий» — засуджувати США й НАТО та стверджувати, що мусульмани «цілком справедливо вимагатимуть помсти». «Німець турецького походження» мав запитувати: «Хто захистить мусульман? Невже лише насильство здатне врятувати наші святині?» Наприкінці стояла примітка: «Текст коментарів, можливо, варто перекласти примітивніше». Одна команда готувала позиції для різних сторін майбутнього конфлікту, підбирала їм лексику й навіть ступінь мовної простоти. Її завданням було посилювати взаємну підозру, дискредитувати західні уряди та підтримувати потрібні суперечності. Погляди вигаданих коментаторів були змінними параметрами цього завдання. Збережені запити до нейромереж показують, як цей процес намагалися масштабувати. Один із них вимагав: «Написати коментар обсягом 400 знаків від імені мешканки Польщі 38 років, яка вважає, що уряд винен у тому, що країна переживає божевільне зростання цін на продукти харчування. Польща загравала з Україною, дозволила оселитися мільйону українських мігрантів, які забирають роботу й отримують допомогу, вона не може вирішити навіть питання з українським зерном, щоб убезпечити своїх фермерів!» Для Франції замовляли коментар від 38-річного чоловіка, який вважає Олімпіаду нерозумною витратою дефіцитного бюджету. Для Ізраїлю — від жінки, незадоволеної військовими витратами, діями уряду та недостатньою допомогою США. У кожному випадку заздалегідь визначалися особа, причина невдоволення, винуватці й політичний висновок. Штучний інтелект використовували для оформлення вже заданої позиції під особисте свідчення. Ці запити нічого не говорять про справжні погляди польських, французьких чи ізраїльських громадян. Вони показують, які погляди російські виконавці хотіли їм приписати. Для кількох країн пропонували створити спільноти «для скигліїв», де люди розповідали б, що їх сьогодні роздратувало. Автор ідеї пояснював: «Люди пишуть, інші їх підтримують. Згодом добре впишеться політична тема — скарги на ціни, зіткнення з біженцями тощо». У цьому задумі політичний зміст мав з’являтися після того, як у спільноті сформуються звичка до спілкування й певна довіра. Звичайні побутові претензії розглядалися як матеріал для подальшого спрямування невдоволення на потрібну групу або державну політику. Тому оцінювати такі операції лише за кількістю прямих згадок Путіна чи Росії недостатньо. Пропагандистське завдання може виконуватися через розмову про ціни, соціальну допомогу чи місцеві послуги. Значення мають походження кампанії, спосіб її організації та систематичне нав’язування наперед визначеного пояснення проблем. Кадровий склад мережі показує її зв’язок із російським державним апаратом. Співробітники європейського напряму формально працювали в «Центрі глобальної ІТ-кооперації», створеному для розвитку позитивного образу Росії у сфері інформаційних технологій. До штабу входили директор центру Вадим Глущенко, колишній співробітник російського Міноборони й радник представництва РФ при ЄС, та Юрій Ліндре, який раніше працював у департаменті інформації та друку МЗС під керівництвом Марії Захарової. The Insider також описує залучення випускників і студентів МДІМВ, які готували тексти для фальшивих медіа. Дипломатичний досвід, знання мов і розуміння іноземних суспільств використовували для виготовлення правдоподібних повідомлень та їхнього поширення. Формальний статус аналітичного центру чи організації з міжнародної співпраці допомагав представляти цю діяльність у прийнятному для зовнішньої аудиторії вигляді. За висновками розслідування, за ним стояла робота на політичні завдання президентської адміністрації. Окремий приклад — Олексій Гольтяєв, якого The Insider називає найвищим за посадою учасником європейського відділу мережі. Колишній дипломат із 2024 року працює в апараті російського Радбезу. Раніше він представляв російські позиції на майданчиках ООН, зокрема щодо прав людини. У 2018 році виступав проти резолюції про розслідування подій у Східній Гуті. Він також просував резолюцію про зв’язок прав людини з «традиційними цінностями», яку, за поясненням видання, російський МЗС використовував для виправдання обмеження прав культурними особливостями. Ще 2009 року Гольтяєв отримав президентську подяку «за активну участь у роботі з політико-пропагандистського забезпечення зовнішньополітичних пріоритетів Росії». Ця біографія пояснює, як досвід офіційного представництва держави може поєднуватися з участю в прихованих операціях. Посада дипломата, виступи про права людини й робота в міжнародних організаціях самі по собі нічого не говорять про достовірність інформації, яку поширює людина. За «доставку» повідомлень відповідала Маргарита Климанова, радниця в управлінні російського президента з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. За протоколами, які цитує The Insider, вона займалася просуванням фейків на конкретні аудиторії, зокрема молодь і мігрантів. У жовтні 2023 року скаржилася, що фальшиві вуличні опитування «не проходять модерацію. Навіть за словами вираховують», і звітувала про потрапляння сайтів мережі на третю позицію в новинах Google. У березні 2024 року, коли штаб занепокоївся зростанням рейтингу Зеленського у Франції, Климанова просувала банери з гаслами «Чужа війна» та «Європі потрібен мир». Тут зафіксовано конкретний зв’язок між політичним завданням і формулюванням повідомлення. Гасло про мир використали для зниження підтримки українського президента. Аудиторію мали переконати дистанціюватися від України й розглядати її захист як зайві витрати або нав’язану участь у чужому конфлікті. Це дозволяє оцінювати саме цю кампанію за її встановленим походженням, не приписуючи автоматично російське авторство кожній людині, яка говорить про переговори. Для українського напряму завдання сформулювали ще пряміше. «Українську контркампанію», яка спочатку мала назву «Уганда», розгорнули на початку 2023 року. Кирієнко визначив чотири «генеральні тематичні лінії»: дискредитацію військово-політичного керівництва України, розкол еліт, деморалізацію ЗСУ та дезорганізацію населення. Курував роботу Харичев, у нарадах брали участь його підлеглі, зокрема Борис Рапопорт, який раніше був одним із кураторів «ДНР» і «ЛНР», та Євгеній Казаков. Цей перелік дає критерій для розуміння конкретних інформаційних вкидів. Від повідомлення очікували певного результату: посварити військових із командирами, населення з державними установами, різні політичні групи між собою або переконати людей у безнадійності опору. Після визначення бажаного конфлікту під нього підбирали сюжет, персонажів і форму нібито достовірного свідчення. Питання правдивості такого повідомлення у виробничому процесі вже було зняте. Найважливіший для українського читача документ у матеріалі — «Довідка про наративи», у метаданих якої є прізвище співробітника Readovka Кирила Солока. У ній написано: «Ведення Telegram-каналів на території противника ґрунтується на основоположних принципах агентурної роботи та інформаційно-психологічних операцій. […] На найпочатковіших стадіях проєкту було ухвалено рішення про мімікрування всіх ресурсів під українські та реалізацію інформаційно-психологічних кампаній без прямої російської пропаганди. […] У всіх каналах проєкту присутні новинні наративи України, що дозволяє створити ілюзію ресурсів, не пов’язаних із РФ. Відмова від проукраїнських тематичних ліній у перспективі демаскує замовника й призведе до зриву всього стратегічного задуму проєкту». Проукраїнський зміст тут прямо визначений як необхідне прикриття. Виконавці розуміють, що відкрита підтримка Росії зруйнує довіру потрібної їм аудиторії. Тому канал має відтворювати частину її справжніх поглядів, щоб отримати можливість впливати на інші. З цього випливає цілком практичний висновок: проукраїнські публікації не можуть самі по собі бути доказом незалежності ресурсу від Росії. У межах описаної методики вони виконують функцію маскування, яку автори документа вважають обов’язковою. Перевіряти доводиться походження конкретних повідомлень, їхні підтвердження, зв’язки між ресурсами та організацію поширення. Водночас ця довідка не дає права оголошувати російським будь-який канал, який критикує владу чи командування. Для встановлення замовника потрібні докази. Критика державних рішень є нормальною частиною суспільного життя; вигадування документів, свідчень і подій має оцінюватися окремо. Російська операція якраз розраховує на змішування цих речей: правдиві новини й обґрунтовані претензії допомагають зробити наступну підробку менш помітною. Тому перевірка змісту важливіша за загальне враження від патріотичності автора. Конкретні приклади українського напряму показують, на які конфлікти розраховували виконавці. Політтехнолог Олександр Асафов у травні 2023 року пропонував фейк про «хабарі командирам, щоб не йти на передову», а в січні 2024 року — про те, що ППО забирають під Київ, аби «захищати владу». Перша історія мала підривати довіру всередині війська, друга — переконувати людей у регіонах, що їх свідомо залишають без захисту заради посадовців. Для таких повідомлень обирають теми, де частина інформації закономірно закрита, а емоційна напруга висока. Читач часто не може самостійно перевірити рішення військового командування або розміщення засобів ППО. Цю обмеженість доступу до інформації використовують, щоб запропонувати готове пояснення: командири продають безпеку, влада захищає лише себе. У розслідуванні ці сюжети наведені як запропоновані фейки, що дозволяє бачити намір їхніх авторів без припущень про те, скільки людей їм повірило. Особливо показова нарада після катастрофи російського Іл-76 у січні 2024 року. За протоколом, Євгеній Казаков пропонував розіслати вдовам українських військових фейк із формулюванням «загинули за дорогий Іл, їх мало в росіян». На тій самій нараді придумали історію, що ТЦК нібито розіслав вдовам «банку тушонки з прапорцем як компенсацію». Перший задум зрештою відкинули, а другий, за даними The Insider, запустили через три дні. Його виробництво курували Михайло Біюн і Сергій Мінаєв; у матеріалі названі також інші учасники підготовки підробок. Тут є конкретний перехід від обговорення до поширення. Родинам загиблих намагалися нав’язати уявлення, що українська держава зневажає їхню втрату. Для цього вигадали принизливу компенсацію й приписали її українській установі. Особисте горе розглядали як можливість викликати потрібну політичну реакцію. Це рішення приймали на робочій нараді, після чого передавали виконавцям. У роботі штабів брав участь засновник Readovka Олексій Костильов. Зокрема, він пропонував відео про те, як українські націоналісти нібито нападають на Зеленського через його «підтримку євреїв» після теракту 7 жовтня. Такі матеріали він пропонував «вкинути нацикам». На іншій нараді Костильов звітував про гомофобний проєкт словами: «Добре зайшло, 70 тисяч підписників, 3000 коментарів!» У цих епізодах видно спосіб оцінки роботи: важливими були залучення аудиторії та можливість створити конфлікт усередині українського суспільства. Антисемітизм, гомофобія, претензії до влади чи невдоволення мобілізацією використовувалися залежно від того, яку групу хотіли зачепити. Зіставлення цих матеріалів із кампаніями проти нібито українського нацизму показує, наскільки ситуативною була ідеологічна аргументація. Ті самі структури могли експлуатувати взаємно суперечливі звинувачення, якщо вони допомагали дискредитувати Україну. Внутрішня звітність потребує окремої оцінки. Заява про десятки тисяч підписників не показує, скільки серед них реальних людей, а кількість коментарів не вимірює зміну політичних поглядів. Потрапляння сайту на певну позицію в Google також не доводить впливу на рішення виборців чи урядів. Сам факт, що до звітної папки включали спростування власних фейків, показує: виконавці могли подавати увагу до операції як її результат, навіть коли ця увага була наслідком викриття. Водночас поява вигаданих сюжетів у виступах впливових політиків є окремим, змістовним результатом, який не зводиться до цифр у презентації. Тому оцінку The Insider, що провалів у мережі більше, ніж успіхів, варто сприймати як висновок редакції, а не наведений у матеріалі кількісний підрахунок. Розслідування значно докладніше встановлює організацію роботи й наміри, ніж її сукупний політичний ефект. Діяльність мережі також виходила за межі інтернету. У звітності, описаній The Insider, фігурували публікації про графіті із зірками Давида на будинках у Парижі та фальшивий ролик із погрозами від нібито турецьких націоналістів на адресу гостей Олімпіади. Фізична провокація дозволяє створити подію, яку згодом можна фотографувати, коментувати й поширювати як підтвердження потрібної версії суспільних настроїв. Наприкінці матеріалу редакція заявляє і про зв’язок людей із оточення Харичева та АСП з організацією тренувальних таборів на Балканах для втручання у вибори, провокацій і саботажу. Подробиці цього напряму автори обіцяють у наступній частині. У поточній публікації розгорнутого доказового викладу щодо таборів немає, тому цей анонс слід відокремлювати від докладно описаних інформаційних операцій. Але він визначає питання для подальшого розслідування: наскільки спільними були куратори, фінансування та виконавці онлайн-кампаній і фізичних акцій. Для протидії такій системі недостатньо спростовувати кожну вигадану яхту або покупку окремо. Потрібно встановлювати й оприлюднювати зв’язки між замовниками, виробниками, рекламними посередниками, сайтами та акаунтами. Видалення одного повідомлення залишає можливість опублікувати наступне через ту саму мережу. Розслідування The Insider цінне саме персоніфікацією відповідальності: є Кирієнко, Харичев, Софія Захарова, Гамбашидзе, співробітники президентської адміністрації, чинні й колишні дипломати, політичні технологи та пропагандисти. Є протоколи нарад, виробничі завдання, розподіл обов’язків і звітність. Ці дані мають бути основою для подальших розслідувань, санкційних рішень і припинення роботи встановленої інфраструктури.
1
20
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
This is a baby killed in a baby stroller by russian monsters in broad daylight‼️ Russia struck the central park in Nova Vodolaha, Kharkiv region, with a jet-powered drone while it was packed with people and families. They killed at least 3, a baby and two women, and injured at least 14 more.
420
3,065
386
8,807
569,586
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
On September 5, Witkoff and Kushner held a five-hour meeting with Dmitriev in Moscow, at a restaurant bearing the telling slogan «Всё для победы» (“Everything for Victory”). Trump’s special envoy Witkoff and Kushner are certainly doing their part to live up to that slogan. This meeting will go down in history as a separate deal between the US and the Kremlin, in which the Trump administration lost the last remnants of its civility. #TrumpAdministration #USRussiaRelations #Kremlin #PoliticalScandal #UkraineWar
42
342
8
619
6,278
Please God, send Cunt Tramp to Jail
November 22, 1994: US President Bill Clinton thanks Ukraine for giving up its nuclear weapons. In return, the USA will stand by Ukraine's side to preserve its independence, sovereignty and territorial integrity in the future. Ukraine and the USA share a vision of freedom.
1
14
Вилупок їбучий, натякає він блять в кухонній дипломатії. Надіюсь вибори проїбуть і зразу імпічмент хуйнуть всій команді.
From Russia, with Love…
1
8
Elon Musk Is A Piece of shit.
Elon Musk Is A Piece of shit.
22
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
More information on the overnight attack. Russia launched a large-scale overnight missile and drone attack across Kyiv and 12 Ukrainian regions, with energy infrastructure among the key targets, Zelensky says. Five people were killed and 26 wounded, including five children, after a residential building was hit in Pryluky. Two people were killed in Kyiv and two in Oleksandriia. Russian strikes also damaged apartment buildings in Dnipro and Kremenchuk, while a drone damaged an apartment building in Zaporizhzhia. #Ukraine
Russia did indeed attack overnight. Official numbers provided by the Air Force: Shot down: 117/130 Shahed and other type drones (46 jet-powered) 39/48 Kh-101/Iskander-K/Kalibr cruise missiles 5/? Iskander-M/S-400/KN-23 ballistic missiles and 3M22 Zircon/P-800 Oniks converted anti-ship missiles Hits by missiles and drones were recorded at 18 locations, as well as the fall of debris from downed targets at 5 locations. #Ukraine
4
60
5
180
19,362
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
Another Ukrainian child killed. Putin’s birthday gift. Make a wish, you bloody monster! #Pryluky
25
460
39
1,226
31,784
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
I have not stopped fighting for our family and friends in Ukraine. I will continue to urge Congress to send aide and end Russia’s aggression.
77
12
3
103
3,064
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
Seinfeld clips, except they are about bitcoin 🤣
31
103
10
519
57,311
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
Мадридський столичний оркестр, наприклад. Раша, гудбай!
17
183
29
1,450
78,246
stupid desition.
Tomorrow we will bring back the 5h limit for Plus accounts across ChatGPT Work and Codex. I had mentioned this a while ago, but then postponed it. This is necessary as (a) the 5h limit allows us to smoothen the load on our compute, allowing to keep the plan generous in terms of weekly usage and (b) users on the Plus plan are relatively casual and new users, but then also just accidentally eat through their whole weeks usage and then are confused, making it not a great experience. We are for the upcoming months keeping the 5h limit not enabled for Pro $100 and Pro $200 subscriptions.
1
33
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
Russian forces deliberately targeted an unarmed civilian fruit vendor in Kherson. There was no military objective, no, battlefield necessity, just another civilian trying to earn a living, deliberately hunted and attacked. This is how Russia wages war in occupied and frontline communities, terrorising civilians for sport.
144
1,062
109
3,006
119,359
lonko_ripper 🇺🇦 retweeted
Пояснення усіх останніх інформаційних атак на міністра оборони у двох реченнях. Ви навіть не уявляєте, які потоки було обрубано. У цих ображених пасажирів є мережі тг-каналів, вплив на парламент і не тільки. Тому ви побачите ще чимало бруду.
126
692
45
5,428
343,966